Анекдоти und Jokes

***
Якось велася за столом типова для наших людей розмова:
- Ви знаєте: скільки тепер коштує розмитнити іномарку?
- А ви знаєте: скільки тепер коштує вчити дитину в інституті?
І тут в розмову втрутився присутній серед гостей учитель-поліглот Олег Паламарчук:
- Давайте поговоримо краще про музику.
- Про музику? А ви знаєте: скільки тепер коштує нове фортепіано?


***
Якось в один магазинчик зайшов учитель-поліглот Олег Паламарчук:
- У вас є горілка «Українська з перцем»?
- Так, пане, - відповів продавець.
- А «Шотландське віскі»?
- Ні, сер.

***
Якось один учень на приватному уроці розповідав учителю-поліглоту :
- А в нашому класі з’явився новий учень. І знаєте: яке в нього прізвище?
Дурибаба.
- Ну і що? - знизив плечима вчитель. − Нормальне українське козацьке прізвище, не те, що в тих американців: Буш, Форд, Гейц, − не прізвища, а клички для собак.



***
Якось до вчителя-поліглота зателефонував давній приятель:
- Можна до тебе зайти, поговорити, а то я цілий рік ні з ким не розмовляв.
- Ти що, цілий рік жив у лісі серед тварин?
- Ні, я цілий рік жив у Нью-Йорку серед американців.


***
Eines Tages fragte der Lehrerpolyglott Oleg Palamarchuk seine Schülerin:
„Was leitet Strom besser: der Stahl oder die Bronze?“
„Ich denke dass es ist die Bronze“.
„Warum?“
Das Mädchen dachte bisschen und sagte:
„Der Stahl ist er; der Leiter, aber die Bronze ist sie, die Leiterin. Sie leite ihn (der Strom) besser.

***
Einmal während der Englischstunde war eine Unterhaltung über Musik.
„Ich habe die russische Chansonlieder gern“, sagte ein Kerl.
„Warum?“ fragte der Polyglottlehrer Oleg Palamartschuk.
„Sie haben gute Texte.“
„Warum denkst du dass diese Texte gut sind?“
„Sie haben viele schlechte Wörter“, erklärte der Junge.

***
Eine Schülerin der achten Klasse ist zum Lehrer-Polyglotten Oleg Palamarchuk für die Konsultation das Englische angekommen. Der Lehrer war in der guten Stimmung und lächelte.
“Was ist vorgekommen?” fragte die Schülerin.
“Mein Kollege hat mir einen Scherz erzählt”, erklärt der Lehrer.
“Können Sie mir diesen Scherz erzählen?” gefragt das Mädchen.
„Verstehe mich”, schwankte der Lehrer. “Darf man nicht diesen Scherz den Kindern erzählen”.
“Gut”, stimmte die Schülerin zu. “Ich werde Ihren Scherz den Kindern nicht erzählen.”