Цікаві історії і байки

Розповідаємо все, що було з вами або ви про це десь чули.

Один раз в школе я с другом хотел слинять с последней физ-ры. Я оставил его возле спортзала с вещами, а сам пошел к физруку... а друг пошел за мной в куртке, с двумя сменками и портфелями и говорит учителю: ОТПУСТИТЕ НАС ПИСАТЬ РУССКИЙ!!!
Отвечаю, он

не совсем понял в чем прикол...

Ну тибя...

Хорошо, расскажу про свой неубиваемый, а точнее неутопляемый телефон. Как то раз я шол в место не столь отдаленное, и тут вдруг мне звонит друг. Я был на ниво обижен и поднёс телефон к унитазу... зря... уронил телефон, но потом выловил(кто хочет знать как, пишите мне в личку), разобрал, вытрусил воду, высушил его феном. В итоге телефон стал работать лучше. Чистота делает чудеса!!!

P.S. Я иво в спирте потом искупал.

Віддячив

Великий поет Тарас Шевченко не цурався гумору і при нагоді вдавався до нього. Якось Костомаров мав необережність не прийняти Тараса Григоровича, зіславшись на зайнятість. Шевченко зайшов до ресторану і попросив безперестанку грати йому арії з опер Верді. Невдовзі прибіг Костомаров, який жив за стіною ресторану, і заходився благати припинити музику. Шевченко ж, не подавши виду, звернувся до музик, мовляв, ще зіграйте арії з "Трубадура", "Ріголетто", "Травіати", бо я їх дуже люблю. Вже аж потім "змилостивився" над Костомаровим.


Забув

Остап Вишня виступав на одному з літературно-молодіжних вечорів. Молодь жваво брала участь в обговоренні. Дівчинка запитала:
— Павле Михайловичу, що таке любов?
Остап Вишня подумав і сказав:
— Забув.
А через хвильку додав:
— Але пам’ятаю, що це щось дуже приємне.


Яке маю

Письменник Василь Стефаник мав сусіда — здоровенного дідугана, котрий, як тільки нап’ється, починав лупцювати жінку. Стефаникові стало жаль її і він заходився всовіщати сусіда:

— Куме Семене, як вам не сором? Ви ж такі кремезні, що мур розбити можете. А ваша жінка — маленька, тільки пучка духу в ній. Колись по-п’яному ви можете нехотя забити її.

На те кум Семен розвів руками:
— А що робити? Яке маю — таке б’ю.


Все ясно без слів

Відомий артист Амвросій Бучма грав роль старого візника у фільмі "Нічний візник". Поміж найпалкіших прихильників цього фільму були одеські візники.

Одного разу вранці Бучма вийшов з готелю, в якому спинився, прибувши до Одеси на зйомки нового фільму. Він побачив, що з кінця в кінець бульвару вишикувались візники. Усі вони були в найкращих своїх костюмах. Їхні коні прикрашені квітами й стрічками. Ще не здогадуючись, чим викликане таке скупчення візників на Приморському бульварі перед готелем, Амвросій Максиміліанович звернув на Пушкінську вулицю. І тут уся процесія рушила з місця. Він ішов, а візники повільно й урочисто, мов на параді, їхали за ним.

— Поясни мені, друже, — звернувся артист до одного з них, — що сталося і чи довго це триватиме?

Замість відповіді візник широким жестом запросив артиста: "Сідайте! Повезу!..".

З життя славетних українців
http://humour.ukrlife.org/slavetni.htm

ДИВНІ ЗВИЧКИ ВИДАТНИХ ЛЮДЕЙ
http://humour.ukrlife.org/vip01.htm

на сайті Смішного!
http://humour.ukrlife.org/