У Львові з'явилися плакати з символікою дивізії СС "Галичина"

"Дивізія "Галичина" - Вони захищали Україну". Плакати з такими написами з'явилися у Львові. На плакаті зображений лев в оточенні 3-ох золотих корон (цю символіку використовувала 14-та гренадерська дивізія СС "Галичина", вона ж - перша Українська). Підрозділ був створений 1943-го року, після виходу спеціальної директиви "Вермахта", яка дозволяла залучати до боротьби з партизанським рухом місцеве слов'янське населення, або, мовою директиви - "напівлюдей". Понад 50 тисяч нових вояків стали під нацистські знамена з такими словами: "Я присягаю перед Богом, цією святою клятвою, що у боротьбі проти більшовизму буду беззаперечно підкорятися вищому керівництву німецьких військ, Адольфу Гітлеру, і хочу, як відважний солдат, присвятити своє життя виконанню цієї клятви". СС "Галичина" вела антипартизанську боротьбу на території України, Польщі, Словаччини, республік колишньої Югославії, Австрії. На "Нюрнберському процесі" визначили, що неможливо виділити бодай одну частину "СС", яка б не була задіяна у злочинних акціях - і оголосили кожного "есесівця" військовим злочинцем. На боці нацистської Німеччини воювали не лише українські частини, а й сотні тисяч представників інших завойованих країн. І не має значення, хто ти за походженням, якщо одягнув фашистську форму. Адже фашизм не має національності і не має виправдання. Будь-яка мета стати під "знамена зі свастикою" є нікчемною. Але так вважають не всі. Хто в Україні є "поборником фашизму" і чому можна вільно пропагувати діяльність фашистів, видаючи це за "соціальну рекламу"? Матеріал Андрія Сайчука:

Це і є ті злощасні сітілайти, через які Львів опинився у центрі міжнародного скандалу. Всього на центральних вулицях галицької столиці з'явилося два десятки таких рекламних постерів. На них зображена емблема дивізії СС "Галичина". Внизу напис: вони захищали Україну. Першими відреагували російські ЗМІ. Центральними каналами пройшли репортажі про уславлення в Україні фашистів напередодні 9 травня.

До протестів долучилися польські дипломати. У Варшаві наполягають, що дивізійники були причетні до каральної операції проти польських партизанів, а також знищення мирного населення у селищі Гута Пеняцька. Натомість скандальні постери ніхто не знімає, у львівській мерії відхрещуються - реклама має соціальний характер.

Остап Процик, начальник Управління інформаційної політики Львівської міськради:

- Замовник несе відповідальність. В даному випадку політична партія "Свобода". З точки зору законодавства Львівська міська рада виступила в межах своїх повноважень Тут не має предмету для дискусій, що стосується ставлення до дивізії СС "Галичина" - це не є предметом для висловлення свої позиції Львівської міської ради.

14-а гренадерська дивізія СС "Галичина" була сформована 43-го року у Львові з добровольців із місцевого населення, переважно українців. Роком пізніше зазнала нищівної поразки у битві з військами Червоної армії під Бродами. Пізніше під фашистськими прапорами воювали у Словаччині, на території колишньої Югославії та Австрії. 10 травня 1945 року рештки дивізії здалися британським і американським військовим. Більшість дивізійників згодом отримали громадянство Великої Британії та Канади.

Сьогодні настав час реабілітувати тих, кого в радянській традиції називали зрадниками, вважає Андрій Холявка, представник обласної організації партії "Свобода", яка виступила замовником сітілайтів.

Андрій Холявка, заступник голови Львівської обласної організації ВО "СВОБОДА":

- 82 тисячі галичан дорбровільно записалися в цю військову формацію. Що вони всі були нацистами? Зовсім ні. Зовсім ні. То постає питання чого ж вони туди пішли, в ту структуру яка, вже було очевидно, програє війну? Про це потрібно говорити і не потрібно того встидатися.

Якщо ви маєте гроші і бажання ви можете розмістити будь-яку рекламу будь-якого змісту. Це все одно що наклеїти її на паркані. Це в теорії. А як на практиці? Чи можемо ми у Львові замовити рекламу скажімо із закликом гідно відсвяткувати день народження Леніна? За відповіддю ідемо до однієї зі львівських рекламних агенцій.

Тут виготовляють білборди і лайтбокси. Ці люди кажуть, що не відповідають за зміст рекламних повідомлень і теоретично можуть розмістити на вулицях Львова будь-що. Але одразу ж наголосили, - плакати з прорадянськими гаслами робити не будуть.

Галина Федак, заступник директора рекламної агенції:

- Їх просто напросто поккопають ногами. І в результаті ми їх будемо ремонтувати ці наші рекламні конструкції. Будемо втрачати гроші свої однозначно. Були прецеденти вже? Так.

Тут же дізнаємося цікаві факти - більшість рекламних площ по всій Україні належить одним власникам. І у Львові без проблем розміщують портрети Бандери, а в Донецьку -- портрети Сталіна. Різна історична пам"ять різних регіонів - це одне. А бізнес - зовсім інше.

Але найбільше на регіональних суперечностях заробляють не рекламісти, а політики. В цьому переконаний львівський публіцист Володимир Павлів. Він належить до тих галицьких інтелектуалів, що закликають критично переосмислити історію краю. Адже з героїзації дивізії "Галичина" сьогодні користають радикальні політики.

Володимир Павлів, публіцист:

- Ці люди які зараз спекулюють на цих гаслах, їм байдуже що вони вносять розкол в суспільство що вони компроментують державу - в них одна мета потрапити в парламент на тих гаслах що потрібні нові обличчя і що потрібно навести порядок. І шкода і їхній і мізерний інтерес в порівнянянні з цією шкодою теж усім зрозумілий.

Дослідник історії Другої світової війни Андрій Боляновський теж не зрадів появі у Львові сітілайтів, що прославляють Дивізію "Галичина".

Андрій Боляновський, історик, автор монографії "Дивізія "Галичина":

- Політики штучно нагнітають пристрасті і ця тема викликає несприйняття в частині суспільства. і це не сприяє спокійному її сприйнятті.

Боляновський об"їздив цілий світ, збираючи факти про дивізію "Галичина". Результатом стала монографія на шестиста сторінках - найґрунтовніша коли-небудь написана праця про це військове формування. Він має свої аргументи на захист українців, які воювали під чужими знаменами, але - проти героїзації вояків дивізії "Галичина".

Андрій Боляновський, історик, автор монографії "Дивізія "Галичина":

- В складі червоної армії воювали понад 2 мільйони українців. і в складі німецьких військ воювали понад 200 тисяч українців. Вони вбивали одне одного. І це не можна вважати як геройство. Це була трагедія. І це не була біда цих людей. Проблема була в тому, що не було української держави.